Вивчено специфіку джаззінга в контексті еволюції джазових стилів XX ст. Вперше у вітчизняному музикознавстві це питання розглянуто у світлі широкої історико-теоретичної панорами з опорою на розуміння джазу як типу музичного мислення. Запропоновано комплексне визначення джаззінга - форми взаємодії як "третьопластового" явища й академічної музики. Розглянуто зв'язок джаззінга з транскрипційністю та полістилістикою, парадигмами та синтагмами джазових стилів. Розроблено класифікацію його різновидів, яка включає джаззінг-імпровізацію, джаззінг-обробку (аранжировку), джаззінг-транскрипцію, джаззінг-стилізацію. Вперше запропоновано періодизацію становлення джаззінга в межах загальної еволюції джазових стилів і течій. Опрацьовано близько 50-ти акустичних текстів джаззінг-композицій. Вперше у вітчизняному музикознавстві проведено аналіз ряду найпоказовіших джаззінг-зразків. Надано оцінку, що джаззінг на його шляху був своєрідним індикатором "віхових" моментів, коли актуалізувалися тенденції до мовленнєво-мовного оновлення та пошуків нової стилістики.

  Скачати повний текст